КАФЕДРА БУДІВНИЦТВА, ГЕОТЕХНІКИ І ГЕОМЕХАНІКИ

КОРОТКА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

У березні 1928 р. в Дніпропетровському гірничому інституті була розпочата підготовка шахтобудівників, а 1 жовтня 1930 утворена кафедра «Проходка шахт», завідувати якою був призначений проф. І.С. Новосильцев. До початку війни кафедрою завідували також доц. Г.П. Верескунов і П.Я. Кам'яний, проф. Ф.А. Белаєнко.

Уже в перших навчальних планах головними принципами підготовки інженерів були глибока загальноінженерна і спеціалізована підготовка, універсальність і практична підготовка на шахтах Караганди, Донбасу та ін.

У роки Другої Світової війни підготовка шахтобудівників триває в Караганді. Кафедрою в цей період завідує доц. І.С. Маршак.

У післявоєнний період потреба в шахтобудівниках для гірничої промисловості була надзвичайно велика. У цей період кафедрою завідували доц. Г.П. Верескунов, І.С. Маршак, проф. Ф.А. Белаєнко і Ю.М. Кожушко. Основні наукові праці пов'язані з відновленням і розвитком Донецького, Криворізького і Нікополь-Марганецького басейнів. У 1950-х рр.. на кафедрі ведуться дослідження фізики вибухового руйнування, природи здимання порід і стійкості виробок.

З 1965 р. кафедрою став завідував д.т.н., проф. А.П. Максимов. Після розширення вона отримала назву «Будівництва шахт і підземних споруд»..

Якості навчального процесу приділялась величезна увага. Кафедра з 60-х рр.. вела всі основні гірничі й будівельні курси. Висока свідомість студентів, серйозне ставлення до навчання дозволили готувати фахівців високого класу, таких як: Стрільців Є.В. - Директор інституту "Дніпрогіпрошахт", начальник управління Мінвуглепрому СРСР, Полак Е.В. - заст. міністра з капбудівництва Мінвуглепрому СРСР, Полтавець В.І. - Міністр вугільної промисловості України, директор інституту "Луганськдіпрошахт", Кучерської Н.І. - Голова правління Навоїйського ГМК, голова концерну "Кизилкумредметзолото", Заслужений інженер Узбекистану, Герой Узбекистану, Рева В.М. - Директор ВНІМІ, академік Російської Федерації. Стали докторами наук, професорами, зав. кафедрами Н.Я. Біліченко, А.І. Лазоріна, М.Ф. Друкованний, В.М. Комір і ін.

Практики студентів в цей період проводяться на провідних підприємствах Західного і Центрального Донбасу. Особливо необхідно відзначити величезний внесок як вчених та аспірантів кафедри, так і студентів при будівництві шахт Західного Донбасу.

З 1990 г. по 2015 рік кафедрою будівництва та геомеханіки завідував д.т.н., проф. А.Н. Шашенко. У ці роки виконана величезна робота в навчально-методичному плані. Спеціальність "Шахтне та підземне будівництво" має тепер три спеціалізації: будівництво та реконструкція шахт; міське підземне будівництво; будівництво автодоріг і тунелів, і два рівні підготовки - бакалавр, спеціаліст або магістр, в т.ч. і по заочній формі навчання. Розширився перелік баз практик: до традиційних додалися корпорації "Укртунельбуд", "Київметробуд", "Харьківметробуд". На додаток до базової програмою підготовки - вимоги сучасного ринку - володіння комп'ютерною технікою, знання економіки, управління та іноземних мов. Враховуючи специфіку сучасного будівництва з 2006 р. розпочато підготовку інженерів за спеціальністю "Промислове та цивільне будівництво".

З 2015 року кафедрою будівництва, геотехніки і геомеханіки завідує проф. Гапєєв С.М. Підготовка здобувачів відбувається за двома освітніми рівнями - бакалавр (спеціальність G19 Будівництво та цивільна інженерія, освітні програми "Будівництво та цивільна інженерія", "Гідротехнічне будівництво та водна ніженерія"), магістр (спеціальність G19 Будівництво та цивільна інженерія, освітня програма "Будівництво та цивільна інженерія") та освітньо-науковим рівнем - доктор філософії (спеціальності G16 Гірництво, G9 Прикладна механіка та G19 Будівництво та цивільна інженерія). 

За минулі 95 років співробітниками кафедри підготовлено понад 2800 гірничих інженерів-будівельників, близько 150 інженерів-будівельників, опубліковано понад 3000 наукових трудів, отримано близько 200 авторських свідоцтв та патентів, зроблено 5 наукових відкриттів, захищено понад 95 кандидатських та 15 докторських дисертацій, видано 110 монографій та більше 60 навчальних видань.